|
| Ip: 93.170.64.101 Тема: Наша школа Земляки Бандери згадали 'Верховинця' Земляки С.Бандери – жителі Старого Угринова, що на Калущині згадали земляка Василя Костіва, композитора та фолклориста, що вчителював у селі на початку ХХст., а у 1938р. став жертвою сталінських репресій на Східній Україні. Ще на зорі ХХ ст. у Старому Угринові, невеличкому селі на Прикарпатті почав вчителювати виходець із Долинщини Василь Костів, згодом ще деякий час працював у сусідніх Бережниці та Калущині. Угринівцям він запам'ятався надзвичайним ентузіазмом на любов'ю до українського народного мистецтва: 'орудував великим народним шкільним хором, студіював місцеві пісні, організовував театральні вистави'. 'Своєю кипучою енергією розбудив життя Калуського повіту'. Далі були театр 'Руська бесіда' у Львові, гастролі по всій Галичині та Буковині, зустріч із Миколою Садовським та переїзд на Східну Україну. Працюючи в театрі, Верховинець (такий псевдонім дав йому Садовський) водночас успішно закінчив теоретичний клас Музично-драматичної школи Миколи Лисенка під керівництвом проф. Г.Любомирського. В цей час подорожує всією Україною. Поряд із хоровими творами Верховинець написав багато романсів та солоспівів на слова Лесі Українки, І. Франка, О.Олеся, П.Тичини, М.Рильського та інших українських поетів.підготував збірку 'Весняночка', створив у 1930р. у Полтаві Жіночий хоровий театралізований ансамбль ('Жінхоранс'), з яким влітку 1936р. здійснив двомісячну гастрольну подорож по Далекосхідному краю. Ансамбль дав 75 концертів для воїнів Радянської Армії та Тихоокеанського флоту. Це було остання подорож у житті митця. ...Він був заарештований у грудні 1937р... 11 квітня 1938р. Військова колегія винесла смертний вирок... Про життя та діяльність видатного земляка староугринівцям розповіли учасники самодіяльності Центру художньої творчості дитячо-юнацької молоді м. Калуша. На сцені вони відтворили ряд творів Верховинця написаних для дітей. Особливо сподобались глядачам пісні у виконанні вокалістки, вихованки студії 'Орфей' Любові Капчук (представниці с. Берлоги, Рожнятівського району). На згадку про зустріч юні митці подарували для Угринівського музею свою художні роботи, від господарів, у особі сільського голови- Тараса Федоріва одержали сувеніри та видання про Степана Бандеру та його малу батьківщину. Василь Костів (Верховинець) як і його майбутній земляк Степан Бандера вірив в Україну, натхненно працював для свого народу, обравши засоби мистецтва. Як виявилось для людиноненависницької комуно-більшовицької системи – любити Україну було злочином. |
11 жовтня 2009
 ³ Тема: Наша школагазета Василь Флис — лауреат премії ім. Миколи Саєвича – 2008
Василь Флис — лауреат премії ім. Миколи Саєвича – 2008 Вже традиційним (починаючи з 2001р.) стало відзначення кращого освітянина малої батьківщини Степана Бандери з нагоди професійного свята. Ініціатива заснування такої відзнаки належала громадській організації “Бандерівське земляцтво”. Цей рік не став винятком. Після тривалого обговорення кількох кандидатур за участю широкої громадськості, за пропозицією депутатського корпусу Середньоугринівської сільської ради, підтриманої й дирекцією Староугринівської школи, лауреатом премії ім. Миколи Саєвича — ще одного видатного угринівця, доктора філософії, інженера лісівника, засновника “Лісового музею” у володіннях митрополита Андрея Шептицького, природничі експонати якого потім стали основою експозиції обласного краєзнавчого музею в Станиславові, сотника УГА, комісара ЗУНРу в Косові, визначного просвітянина, засновника більше півсотні українських шкіл на Волині — став місцевий вчитель історії, права, географії Василь Флис. Будучи уродженцем Добровлян, Василь Петрович у молодому віці прийшов до угринівського навчального закладу. Завдяки своїй самовідданості й цілеспрямованості швидко пройшов шлях від вихователя групи продовженого дня до директора школи, останніми роками зосередився на викладацькій роботі — результати не забарились: чи не щороку вихованці педагога-ентузіаста стають призерами предметних олімпіад. Значну увагу шкільний історик приділяє дослідженню історії рідного села Степана Бандери, брав участь у підготовці ряду культурно-масових заходів, є головою Комітету співвласників Будинку вчителів, співпереживає і намагається прилучитись до вирішення актуальних проблем сільської дійсності. Віриться, що почесна грамота лауреата і грошова премія будуть далеко не першою і, очевидно, не останньою нагородою цієї людини, що є патріотом свого краю і своєї нелегкої, але дуже важливої і потрібної професії. |
4 грудня 2008
|
| Закрити |
